Що робити, щоб допомогти в надскладних освітніх питаннях Великодимерській громади, освітяни ОТГ вирішували під час зустрічі за участі екс-міністра освіти Лілії Гриневич та її колег, повідомляє місцевий журналіст Анатолій Гаркуша у групі «Великодимерська територіальна громада». Пані Гриневич очолює громадську спілку «РЕ-освіта» та є проректором університету Бориса Грінченка. «Нам спільно треба зробити дуже багато, навіть надзвичайно багато, аби повернути освітні справи до нормального життя», – перше, з чим звернулася Лілія Гриневич до директорів закладів Великодимерської громади, які разом із заступником селищного голови Олександром Куценком взяли участь у розмові в приміщенні селищної ради.
Перед цим делегація побувала в Богданівці, познайомилася зі станом навчальних закладів. Точніше тим, що від них залишилося. «Освітнього простору в Богданівці після окупації села рашистами просто не існує. Там немає школи, там варварськи зруйнований окупантами дитячий садок», – сказала Гриневич.
Спалена Богданівська школа
Спалена Богданівська школа
(Натисніть задля збільшення)
(Натисніть задля збільшення) Вона підтримала ідею і намір селищної влади із місцевого Будинку культури зробити освітньо-культурний простір та готова реально включитися в допомогу його організувати. «Це був би ідеальний варіант облаштувати там початкову школу, бо буде дуже неправильно, якщо маленьких дітей будемо возити в інші села за 8 чи 14 км», – наголосила Лілія Гриневич. Проте в організацію майбутнього навчального процесу свої серйозні корективи вносить війна, яка триває – вимога мати укриття в навчальному приміщенні або ж поблизу – за 100 метрів, де б у разі небезпеки можна було розмістити дітей. Хоча за встановленими раніше нормами така відстань має складати не більше 500 метрів.
Лілія Гриневич
Загалом ситуація з тимчасовими укриттями в навчальних закладах громади дуже серйозна. Проте це стосується не тільки Великодимерської ТГ. Зовсім їх не мають навчальні заклади в Гоголеві та Світильні. Проєкт облаштування тимчасового укриття в Гоголеві коштував 300 тисяч гривень, а повна вартість його обійдеться в 3 млн гривень. Загалом, як повідомив під час зустрічі Олександр Куценко, аби облаштувати належним чином усі укриття в громаді, потрібно близько 7 млн гривень. Сума значна і для громади на сьогодні навряд чи підйомна, враховуючи, що потрібно до початку нового навчального року виконати багато й інших робіт. Ситуація ускладнюється тим, що воєнний час диктує свої умови і на ремонтні роботи шкіл від держави ОТГ коштів не отримали. «Проблема укриттів диктує свої умови, яких ми маємо дотримуватися, – сказала Лілія Гриневич. – Зрозуміло, що нам не обійтися без змішаної форми навчання. І ми маємо бути готовими, що частина дітей буде кілька днів на тиждень навчатися очно, а кілька – дистанційно. Ми маємо бути готові розглядати варіант навчання навіть у три зміни». Найголовніше, наголосила екс-міністр освіти, щоб вчителі мали на чому навчати, а діти – на чому навчатися. І якщо ситуація із забезпеченням педагогів комп’ютерною технікою особливого занепокоєння не викликає, то відсутність у школярів найпростіших засобів – планшетів – є проблемою. Вже в ході зустрічі з’ясувалося, що в громаді тільки для дітей із соціально незахищених родин потрібно понад 400 планшетів. І ця цифра, зрозуміло, не остаточна. «Одне із завдань, із яким ми приїхали до вас, це скласти карту освітніх потреб громади. Ми таку карту правильно оформимо та презентуватимемо різним організаціям, які готові стати донорами вирішення проблем освіти в Україні, бо зрозуміло, що закрити всі питання коштами держбюджету не має змоги. Ми домагатимемося реальної допомоги. Варто лише враховувати, що донори приходять до тих, у кого вже все чітко підраховано – що і скільки потрібно» , – додала Гриневич. На зустрічі домовилися в найближчі дні скласти перелік необхідного для належного функціонування освітянської галузі громади та передати цей перелік у громадську спілку «РЕ-освіта». Окремим пунктом у цьому переліку буде зазначена потреба принаймні в одному шкільному автобусі. Вчителям Богданівської школи доведеться пройти адаптацію, адже частина освітян працюватиме в інших педагогічних колективах. При змішаній формі навчання – очній і дистанційній – дуже важливо правильно і продуктивно вибудовувати взаємостосунки між вчителем та учнем, аби процес навчання відбувався якомога ефективніше. Багато питань виникає і щодо роботи під час навчання за змішаною формою для директорів навчальних закладів. На всі ці та інші і теми Гриневич запропонувала проводити навчальні тренінги. Присутні директори шкіл підтримали таку форму вдосконалення своїх знань. Тренінги заплановано розпочати в серпні. Фото – Ірина Ющенко, Анатолій Гаркуша