Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за результатами моніторингу способу життя виявило ознаки необґрунтованих активів у депутата Київської міської ради на майже 1,7 млн гривень. Депутат, ім’я якого в НАЗК не називають, разом з дружиною купило 8 земельних ділянок у Києві та області,а враховуючи обсяги доходів та витрат сім’ї депутата свідчить про відсутність фінансової спроможності як для заощадження грошових коштів, так і для придбання об’єктів нерухомості.
Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби НАЗК.
Як повідомляє НАЗК, у декларації за 2020 рік депутат Київради зазначив готівкові кошти на понад 7 млн гривень, що належать їм з дружиною. За 2021 рік він задекларував 9,5 млн гривень готівки. Різниця між активами, задекларованими у 2020 та 2021 роках, склала майже 2,4 млн гривень. Разом з тим у 2021 році подружжя купило 8 земельних ділянок у Києві та області на понад 1,5 млн гривень.
“Загалом обсяги доходів та витрат сім’ї депутата у 2021 році свідчать про відсутність фінансової спроможності як для заощадження грошових коштів, так і для придбання частини зазначених об’єктів нерухомості на майже 1,7 млн гривень. У відповідь на запит НАЗК посадовець не надав інформацію та документи, які могли б підтвердити законність походження цих коштів”, – повідомляють в НАЗК.
Також в НАЗК зазначають, що у 2020 році депутата обрали до Київської міськради у виборчому окрузі, який територіально межує з населеними пунктами, де були придбані земельні ділянки.
“Національне агентство направило матеріали стосовно депутата до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для вирішення питання щодо звернення до суду з позовом про визнання активів необґрунтованим та стягнення їх в дохід держави за ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України”, – додають в агентстсві.
Нагадаємо, в жовтні Президент Володимир Зеленський підписав законопроект про відновлення електронного декларування для службовців держави та місцевого самоврядування. На початку вересня Верховна рада (ВР) прийняла проект закону, що відновлює декларування в умовах воєнного стану, однак, реєстр декларацій все одно не відкривався на загал. Після ветування закону Зеленським та внесенням його повторно до Ради, парламент прийняв закон з пропозиціями Президента, які передбачають, що декларації мають бути відкритими одразу, а не через рік, як того раніше передбачав закон.