Свято-Троїцький храм Ірпеня переходить у користування ПЦУ

Свято-Троїцький храм Ірпеня переходить у користування ПЦУ

Свято-Троїцький храм Ірпеня переходить у користування Православної Церкви України (ПЦУ). Раніше в історичній культовій споруді служили клірики Української Православної Церкви (Московського патріархату). Рішення про зміну належності храму прийнято більшістю депутатів Ірпінської міської ради.

Про це  дізналася з повідомлення депутатки Ірпінської міськради Михайлини Скорик-Шкарівської (фракція “Голос”) 25 жовтня 2023 року.

 

“Історичне рішення: центральний храм Ірпеня – Свято-Троїцька церква – переходить до ПЦУ. Таким є щойно прийняте рішення релігійної громади міста”, – запостила депутатка.

Як виглядає, йдеться про рішення міської ради стосовно юрисдикції згаданого храму.

Членкиня міської ради Ірпеня пише, що “Цій церкві більше 100 років, а позиція династії священників стосовно переходу з УПЦ МП в ПЦУ тут була найбільш консервативною. Але місто, що пережило окупацію, бойові дії і де 50% житлового фонду зазнало руйнувань, більше не готове терпіти московську церкву. Новим настоятелем храму, за бажанням жителів, став Олександр Домбровський”.

Свято-Троїцький храм Ірпеня переходить у користування ПЦУ

Як інформувала , Верховна Рада 19 жовтня 2023 року прийняла у першому читанні ініційований Кабінетом міністрів України проект закону про заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр (управління) яких знаходиться за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

Згідно законопроекту в редакції першого читання, “Не допускається діяльність релігійних організацій, які афілійовані із центрами впливу релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України”.

При цьому діяльність релігійної організації може бути припинена у судовому порядку за адміністративним позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії (Державна служба з етнополітики та свободи совісті), або прокурора.

Источник