Луценко, Холоднийкий і Ситник обмінюються дуже різкими заявами
Вчора, вперше в історії нових антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виник реальний конфлікт інтересів зі старої колись всесильної Генеральною прокуратурою.
Мова йде про перший обшуку в будівлі НАБУ, розташованому на площах скасованого Мінпромполітики на вулиці Сурікова. У п'ятницю туди завітав начальник Департаменту ГПУ, який прийнято називати не інакше як Департамент Кононенко-Грановського – Дмитро Сус з ухвалою Печерського суду про проведення обшуку. Правда в самому судовому документі було лише вказано, що ГПУ розслідує фактове провадження за фактом незаконного прослуховування державних осіб. Але ніякої конкретики – чиї конкретно права порушені.
Як вдалося дізнатися з власних джерел у НАБУ, ніякого обшуку 5 серпня проводити не довелося так як після переговорів у кабінеті директора НАБУ Артема Ситника, детективи самі видали прокурорам копії клопотань про проведення негласних слідчих дій, які і стали предметом скандалу. Як стало відомо пізніше, обшуки Генпрокуратури в офісі НАБУ пов'язані з кримінальним провадженням, яке детективи бюро порушили стосовно заступника прокурора Київської області Олександра Колесника (зараз перебуває в Лук'янівському СІЗО). Чиновник є головним підозрюваним у справі про розкрадання цукру вартістю 300 млн. гривень.
У прес-службі НАБУ, заявили, що «підставою для обшуку було зазначено розслідування кримінального провадження від 22 квітня 2016 року за фактом незаконного прослуховування співробітниками НАБУ телефонних розмов. Об'єкти прослушки пов'язані з розкраданням цукру зі складів ДП «Аграрний фонд» в Черкаській області загальною вартістю понад 300 млн. грн. Ключовим підозрюваним у даному виробництві є заступник прокурора Київської області Олександр Колесник, затриманий детективами НАБУ 18 травня 2016 року і взятий під варту 20 травня 2016 року. Він підозрюється у зловживанні службовим становищем».
З неофіційних джерел у прокуратурі вдалося дізнатися, що в рамках розслідування справи Колесника детективами НАБУ було погоджено з прокурорами САП низку клопотань про проведення «прослушки». Як правило, в додатках до таких клопотань додаються документи, що підтверджують кого конкретно планується прослуховувати і на якій підставі.
Однак, у прокуратурі, у ці клопотання чомусь вписали телефони ряду людей, у яких немає ніякого статусу в справі Колесника. Більш того в цей шорт-лист потрапили контакти депутатів і прокурорів. За деякими даними прослуховували прокурорів ГПУ і деяких депутатів від БПП. З'являлася навіть неофіційна версія, що слухали самого Ігоря Грановського, але він не став поки що розвивати цю тему і офіційно прокоментувало що на незаконне прослуховування не скаржився. Коли розкрилося, що високопоставлених прокурорів і нардепів слухають – були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 22 квітня цього року та почали розбиратися. Зараз правова кваліфіцікація цієї справи – 2 ч. ст. 163 КК «Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, вчинені щодо державних чи громадських діячів, або вчинені службовою особою або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації».
Санкція статті до семи років в'язниці.
За підсумками розборок довго не хотіли виносити сміття з хати. За нашими даними добровільно на запит прокуратури детективи НАБУ документи про «прослушку» видавати відмовилися. Тому треба було провести обшуки в офісі НАБУ.
Генпрокурор Луценко спробував зробити заспокійливі заяви. Мовляв можливо помилково хтось з СБУ або НАБУ прослуховував людину, що не має до кримінального виробництва ніякого відношення. І навіть кинув фразу про «дисциплінарну відповідальність». Але це знову-таки витрати незнання Юрієм Віталійовичем «матчастини». Адже він сам свого часу був засуджений за те, що не володіючи знаннями в юриспруденції підмахнув незаконний папірець про стеження за водієм екс-заступника голови СБУ Сацюка. І отримав за це реальний термін, адже стеження було дійсно продовжено незаконно.
Луценко примирливим тоном вчора оголосив, що в ГПУ за заявою СБУ порушено справу про незаконне прослуховування телефону, який ініціював детектив НАБУ.
— Я не збираюся ділити правоохоронні системи на хороші і погані. Незаконне прослуховування — порушення закону, хто б його не вчинив, — сказав Луценко. — Я розглядаю НАБУ як партнерів у боротьбі зі злочинністю та корупцією. Недоторканних прокурорів немає, навпаки при необхідності одягаю «своїм» зрадникам наручники. Сподіваюся на таку ж позицію керівника НАБУ, тому заздалегідь попередив Артема Ситника про заплановану слідчу дію.
За словами Луценка, версій про винуватця є кілька — або це працівник СБУ, що невірно надав інформацію про телефони підозрюваного детективу (НАБУ), або це детектив, який не припинив прослуховування сторонньої особи, або обидва разом.
На відміну від Луценка заяви з боку НАБУ були не настільки примирливи. Перші офіційні коментарі Бюро були виконані досить войовничому дусі і повідомляли, що героїчний спецназ НАБУ перешкодив ГПУ провести виїмку документів («прокурорські», до речі, теж прийшли не самі по собі, а разом з «Альфою» СБУ).
І це не кажучи вже про групу підтримки НАБУ з числа народних депутатів. Дуже різко «наїхав» на Луценка нардеп від БПП Сергій Лещенко, а нардеп від «Самопомічі» Семен Семенченко закликав людей виходити на мітинг.
На тлі бодання НАБУ і ГПУ, не залишився осторонь і Назар Холодницький, якого довгий час не сприймали всерйоз як самостійну фігуру. Вік занадто юний. Однак Холодницький продемонстрував вчора, що за його спиною є покровителі і він готовий виходити один на один навіть з таким політичним важковаговиком як Луценко.
Пан Назар у різкій формі звинуватив Луценка, що він своєю постановою закрив справу проти судді-хабарника, справа якого САП потім направила в суд по іншому епізоду отримання хабарів.
«Генеральний прокурор України саботує процес притягнення до кримінальної відповідальності одіозного судді», — заявив Холодницький.
Ця історія сталася після направлення прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) обвинувального акта до суду щодо судді-хабарника з одного із районних судів Харкова. Цього суддю, у свій час, тісно пов'язували з мером міста Геннадієм Кернесом. За словами Холодницкого, було встановлено, що відносно цього ж судді Генеральною прокуратурою вже приймалося рішення про закриття кримінального провадження за фактом одержання хабара, що мало місце раніше того злочину, яка розслідувалася детективами НАБ України.
Антикорупційний прокурор прокоментував, що «вивчивши зазначені матеріали кримінального провадження прокурори САП прийшли до висновку, що в матеріалах є неспростовні докази, що викривають суддю в неодноразовому систематичному вимаганні хабарів з використанням свого службового становища».
Глава САП заявив, що "генеральний прокурор фактично став на захист пшонковских методів розслідування ГПУ, в якій панує кумівство і позапроцесуальній порядок прийняття рішень у кримінальному провадженні".
Джерела кажуть, що це протиборство НАБУ, САП та прокуратури рано чи пізно повинно було виплеснутися назовні – адже детективи НАБУ страшенно дратували останнім часом прокурорів.
У прокурорському середовищі не раз обговорювалися їх необґрунтовано завищені зарплати при мізерному навантаженні в кілька кримінальних проваджень на одного детектива. Більш того, детективи НАБУ уявили, що вони в правоохоронній ієрархії знаходяться над прокурорами, бо як забезпечені своїй – формально незалежною від ГПУ Спеціалізованої антикорупційної прокуратурою, керівник якої не підзвітний генеральному прокурору, хоч і за штатом є його заступником.
Коли ж директор НАБУ Артем Ситник і глава САП Назар Холодницький пролобіювали підготовку та реєстрацію в Раді власного законопроекту про проведення негласних слідчих дій – зняття інформації з телекомунікаційних мереж (простою мовою — "прослушку") без участі в цьому ланцюжку СБУ, стало зрозуміло що за спиною нових антикорупціонерів з'явилися впливові політичні сили.
Ініціатором цього законопроекту була Ганна Гопко (колишній нардеп від "Самопомічі"). У першу чергу під своє крило, за даними наших джерел у парламенті, НАБУ і САП взяли Народний фронт – з ключовими фігурами міністра МВС Арсена Авакова та екс-прем'єра Арсенія Яценюка. А першим, хто покликав народ на мітинг на захист НАБУ був екс-комбат «Донбасу» Семен Семенченко. Цікаво також, що і Арсена Авакова, і Семена Семенченко час від часу ЗМІ пов'язують з найвпливовішим олігархом Ігорем Коломойським.
Політичним піклувальникам НАБУ і САП є чого боятися в плані антикорупційних розслідувань власної діяльності, тому вони всіма способами намагаються зіграти роль ситуативних союзників Холодницкого і Ситника. Крім того, для цих же сил, вигідне посилення міжусобної боротьби ГПУ, САП і НАБУ. Чим дужче вона буде, тим менше часу і сил залишиться у того ж Луценка на роботу з Коломойським, Семенченко або добробатами Авакова.
З іншого боку, Холодницкого і Ситника (за своїми, не залежних від НФ і Семенченко причин) підтримує також група «єврооптимістів» з Демальянсу (Лещенко-Найєм) і члени умовної «партії Саакашвілі» (Касько і Сакварелідзе). Думка обох груп має певну вагу для Заходу, що також посилює позиції «антикорупціонерів».
Тому попереду ще багато цікавого, адже при обміні ударами між САП, НАБУ і прокуратурою очікуються за даними наших джерел найпотужніші взаємні зливи компромату.