Що цвіль може зробити з людиною

Цвіль – один з найдавніших живих організмів на Землі. Вона з'явилася 200 мільйонів років тому і навчилась виживати в будь-яких умовах: в радіації, арктичних льодах і відкритому космосі.

Цвіль – один з найдавніших живих організмів на Землі. Вона з'явилася 200 мільйонів років тому і навчилась виживати в будь-яких умовах: в радіації, арктичних льодах і відкритому космосі. Вона рятує життя і здатна вбити, інформує Ukr.Media.

Розумна

Пам'ятаєте старий експеримент, де пацюк повинен знайти правильний шлях у лабіринті, щоб роздобути їжу. Так ось, як з'ясував японський вчений Тошуки Накагакі, цвіль справляється з цим завданням не гірше. У 2000 році він провів експеримент, розмістивши біля входу в лабіринт цвілевий гриб «Physarum polycephalum», а на виході шматочок цукру.

Цвіль відразу ж пустила «паростки» саме в бік цукру, спори гриба заповнювали собою весь простір в лабіринті, роздвоюючись на кожному перехресті. Як тільки який-небудь з відростків попадав у глухий кут, він повертав назад і шукав шлях в іншому напрямку. Мікроскопічному грибу знадобилося 4 години, щоб заповнити собою всі ходи лабіринту і відшукати вірну дорогу до цукру.

Але, що найцікавіше, коли вже пройшовши лабіринт, грибній міцелії відтяти шматок і знову поставили біля входу в лабіринт, поклавши в кінці цукор, – один з паростків безпомилково вибрав найкоротший шлях до виходу з лабіринту і цукру, а другий просто «сів» по стінах лабіринту і поповз по стелі. Таким чином, проста цвіль виявила не тільки зачатки пам'яті, але й здатності до нестандартного способу вирішення завдань, що говорить про наявність у гриба інтелекту.

Небезпечна

Цвіль супроводжує нас всюди, вона величезними колоніями мешкає у ванних, квартирах, вентиляційних шахтах, і що найнеприємніше, в наших холодильниках. Тому люди звикли просто її не помічати. І даремно.

Крім того, що мікроскопічний грибок здатний знищувати цілі будівлі, він ще й отруйний для людського організму. У процесі росту він виробляє речовини, які вражають легені, кишечник, шкіру. Їх спори проникають у дихальні шляхи та «осідають» всередині нас, відкриваючи дорогу бактеріям і вірусам. Алергія – ледве не найшкідливіший наслідок проживання з цвіллю в якості сусіда. Мікроскопічний грибок здатний руйнувати структуру ДНК і приводити до ракових захворювань.

За словами вчених, цвіль і її отрута практично не виводяться з організму. Найнебезпечнішою, в даному випадку, вважається жовта цвіль з роду аспергіл, яка «заводиться» на молочних продуктах, рибі і горіхах. Вона виділяє небезпечну речовину афлатоксин, яка накопичується в організмі і через 10 років може стати причиною онкології печінки.

Стародавня

Принаймні, в двох загадкових смертей, наступних за відкриттям археологом Говардом Картером, незайманої гробниці Тутанхамона, сьогодні звинувачують цвіль. Виявилося, що у тканинах легенів мумії все ще жив пліснявий грибок аспергиллус нігер, який може стати смертельним для людей з ослабленим імунітетом або з пошкодженою легеневої системою.

Перша жертва «Тутанхамона» — організатор і спонсор розкопок Лорд Карнарвон, ще задовго до виявлення гробниці потрапив у страшну автомобільну аварію, в якій пошкодив легеню. Він помер від пневмонії через деякий час після відвідування гробниці. Слідом за ним помер і інший учасник розкопок – Артур Мейс, який, за трагічної випадковості, був тяжко хворий до початку розкопок. Його ослаблена імунна система стала ідеальним середовищем для прояву цих якостей цвілі.

Непереможна

Одне з основних і найбільш небезпечних властивостей цвілі є її всюдисущість. Мікроскопічні грибки здатні виживати, без перебільшення, в будь-яких умовах. Вони чудово почуваються серед арктичних льодів, на радіоактивному саркофазі 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС, і навіть у відкритому космосі.

Так, в рамках експерименту «Биориск», який був направлений на дослідження впливу умов відкритого космосу на живі організми, три капсули зі спорами пліснявих грибів Пенициллум, Аспергилус і Кладоспориум вивели у відкритий космос і прикріпили до обшивки орбітальної станції. Результати були просто приголомшливі, суперечки цвілевих грибів після піврічного перебування у відкритому космосі не тільки вижили, але ще і мутували, ставши більш агресивними і стійкими.

І це ще не рекорд. Дослідники помістили цвіль з роду Аспергилус Фумигатус в пробірку з потужним антигрибковим препаратом. Частина колонії витримала удар. І це незважаючи на те, що шанс вижити у цвілі в даних умовах був рівно таким же, як у людини, поміщену в концентровану сірчану кислоту.

Рятівна

Пеніцилін – перший в світі антибіотик, який врятував життя сотням тисяч військових під час Другої світової війни, вперше був виведений британським бактеріологом Олександром Флемінгом у 1928 році зі штаму цвільового гриба виду Пенициллум нотатум.

Як і у випадку з більшістю геніальних відкриттів, це сталося зовсім випадково. У одній з чашок Петрі з бактеріями стафілокока, в результаті неправильного зберігання завелася сіро-зелена цвіль. Флемінг з подивом виявив, що колонії стафілококів, які забрали настільки багато життів під час Першої світової, навколо цієї цвілі просто розчинилися. Диво-ліки, від яких всі рани військових затягувалися буквально на очах, було дороблено вже під час Другої світової. На вручення Нобелівської премії творцям панацеї – Флемингу, Чейну і Флорі було сказано: «Для перемоги у війні пеніцилін зробив більше, ніж 25 дивізій!».

Благородна

Лікарі настійно рекомендують – якщо продукт почав пліснявіти, його необхідно викинути. Просте видалення ураженої ділянки ні до чого не призведе. Якщо це м'які фрукти, хліб або варення, то грибниця, швидше за все, поширилася на весь продукт.

Але не вся цвіль, що на продуктах небезпечна. Існує і їстівна цвіль, з допомогою яких людство ось вже кілька століть виготовляє делікатесні блакитні сири і камамбер.

На початку XV століття французький король Карл VI дав жителям села Рокфор монопольне право на виробництво місцевих вапнякових печер сиру з однойменною назвою. Технологія практично не змінилася з того часу. Кожну головку сиру, виготовленого з овечого молока, протикають довгими голками наскрізь, щоб у нього могли потрапити спори цвілі. А стабільна висока вологість і низькі температури забезпечують швидкий ріст грибів.

Інший популярний продукт, який отримують з допомогою цвілі – французьке вино «Шато д'ікем». Для його виготовлення виноград вражають «благородною гниллю» — грибком Бодритис Цинереа, з-за якого шкірка ягоди втрачає герметичність, сам плід зморщується, але вміст при цьому стає більш концентрованим. «Шато д'ікем», улюблене вино російської аристократії ХІХ століття, сьогодні одне з найдорожчих вин світу.

Источник