Війна, яку принесли на нашу землі путінські терористи, вплинула на життя кожного українця, перевернувши все з ніг на голову. Та незмінною залишилась у наших людей любов до землі, віра в майбутнє і прагнення покращити життя своєю працею. Для багатьох людей – це праця, наприклад, на своєму городі, де ще декілька місяців тому вибухали боєприпаси. Як стверджують природоохоронці з UNCG на прикладі присадибної ділянки у Великій Димерці, вирощувати та вживати городину з цих місць дуже небезпечно для здоров’я.
Мешканка Великої Димерки зробила грядку зі спаленого ворожого танка. Жінка висадила квіти в корпус спаленого російського танка, а навколо розмістила капусту та картоплю.
«Прикидала земелькою танчик в городі, квітами обсадила та сказала: «Танк не забирайте до осені! Тільки після того, як викопаю картоплю і зріжу капусту!», – розповідала журналістам господиня присадибної ділянки.
Але природоохоронці зазначають, що городину, яка виросла безпосередньо на місці бойових дій, вживати дуже небезпечно.
Вони стверджують, що вибух боєприпасу спричиняє сильне забруднення ґрунту важкими металами та іншими хімікатами в радіусі 35 метрів, тому використовувати ці ділянки для вирощування будь-чого, що вживається в їжу, надзвичайно шкідливо.
«Фото Reuters, яке розлетілося всім світом, показує не торжество відновлення після бойових дій, адже всі ці елементи спочатку накопичуються в рослині, а потім потрапляють в організм людини», – повідомляє «Українська Природоохоронна Група – UNCG» у Фейсбуці.
Токсичні речовини можуть накопичуватись у кістках та інших органах, спричиняючи їх дисфункцію, а також вони можуть «виштовхувати» з організму корисні елементи, зокрема магній, кальцій тощо.
«Люди буквально в танку висаджують капусту та помідори. Усі ці продукти вживатимуться сирими. Це все швидкорослі рослини і вони максимально швидко перетягнули в себе всі перелічені вище забрудники», – пишуть природоохоронці.
Вони також наголошують, що в цьому танку вибухнув боєкомплект, адже від нього відлетіла башта, тобто вибухнув не один снаряд, а декілька.
«На жаль, ми розуміємо, що чимало людей і надалі використовуватимуть свої пошкоджені від бойових дій ділянки. Більшість із них не мають вибору. Утім, ми застерігаємо не займатися подібним, не труїти себе та рідних», – зазначають в UNCG. Та діляться дослідженням колег із МБО «Екологія-право-людина» під назвою «Воєнні дії на Сході України – цивілізаційні виклики людству.
Природоохоронці також наголосили, що Міндовкілля та Держекоінспекція мають інформувати місцеву владу про шкоду від сільськогосподарського використання таких ділянок.
Що ж до самих власників «небезпечних» городів, то до застережень природоохоронців вони поставилися досить легковажно, ба навіть скептично:
ФОТО – Reuters